Тут назва розділу спецпроекту. Вступ

Представляємо Вашій увазі інформаційну потужність дослідницьких осередків України за 2016 рік.

Даний рейтинг є виключно комунікаційним і складається з 4 компонентів:

• згадування у Змі
• згадування у Змі
• згадування у Змі
• згадування у Змі

Мета дослідження: Дослідити інформаційну потужність дослідницьких осередків, показати альтернативні способи вимірювання впливу аналітичних центрів.

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу

Дані

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо.
У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. В її основі — присутність у нових і традиційних ЗМІ, а також у наукових джерелах. Автори визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості: по-перше, робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців, а по-друге, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже дослідження більш відомого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців.

Ми взяли методику ЦСР за основу, наш підсумковий показник складається з чотирьох частин:

згадування у ЗМІ;
посилання в наукових статтях;
відвідуваність сайту;
число читачів у соціальних мережах.
Показники відвідуваності сайту та соціальних мереж рахуються з ваговим коефіцієнтом 0,5, оскільки вони являють собою дві сторони одного і того самого інформаційного простору — інтернету. Для того, щоб привести показники різного масштабу в порівнювані величини, показник кожного осередку ділиться на суму всіх показників категорії.

Підходить для подачі матеріалів типу інструкцій, якоїсь послідовності дій, переліку чогось, тощо. При доскролюванні до цього блоку сторінка не буде проскролюватися вниз, а буде проскролюватися вправо, поки не закінчаться всі ці блочки з кроками/етапами. Далі знову скролиться все вниз.

Зразок блочків для горизонтального скролу у спецпроектах

Підходить для подачі матеріалів типу інструкцій, якоїсь послідовності дій, переліку чогось, тощо. При доскролюванні до цього блоку сторінка не буде проскролюватися вниз, а буде проскролюватися вправо, поки не закінчаться всі ці блочки з кроками/етапами. Далі знову скролиться все вниз.

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо. У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. В її основі — присутність у нових і традиційних ЗМІ, а також у наукових джерелах. Автори визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості: по-перше, робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців, а по-друге, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже дослідження більш відомого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців. Ми взяли методику ЦСР за основу, наш підсумковий показник складається з чотирьох частин: згадування у ЗМІ; посилання в наукових статтях; відвідуваність сайту; число читачів у соціальних мережах. Показники відвідуваності сайту та соціальних мереж рахуються з ваговим коефіцієнтом 0,5, оскільки вони являють собою дві сторони одного і того самого інформаційного простору — інтернету. Для того, щоб привести показники різного масштабу в порівнювані величини, показник кожного осередку ділиться на суму всіх показників категорії. Дані Перелік дослідницьких осередків було взято з складеного переліку аналітичних центрів, платформ та ініціатив в рамках проекту „Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі“ (https://goo.gl/aEZM8J). Дані за 2016 рік отримано з таких джерел: підрахунок згадувань у ЗМІ здійснив Центр контент-аналізу кількість наукових цитувань отримано з бази наукових публікацій Google Scholar, облік відвідувачів інтернет-сторінок веде служба SimilarWeb, число читачів у соціальних мережах отримано з облікових записів, на які посилаються сайти дослідницьких осередків. Усі дані, крім згадування в ЗМІ, отримано з відкритих джерел. Усі вхідні дані та розрахунки знаходяться у відкритому доступі, отже ви можете побачити, як саме виглядає формула. У робочих таблицях ми наводимо повністю усі пошукові запити, посилання на сайти та сторінки в соціальних мережах. Автор дослідження – Євген Шульга, радник Ініціативи think twice UA Дані –think twice UA, Центр контент-аналізу.

Зразок блоку слайдеру з фото з підписами

Зразок блоку слайдеру з фото з підписами

Ще якийсь розділ

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо. У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. В її основі — присутність у нових і традиційних ЗМІ, а також у наукових джерелах. Автори визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості: по-перше, робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців, а по-друге, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже дослідження більш відомого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців.

Ми взяли методику ЦСР за основу, наш підсумковий показник складається з чотирьох частин:

згадування у ЗМІ;
посилання в наукових статтях;
відвідуваність сайту;
число читачів у соціальних мережах.

Показники відвідуваності сайту та соціальних мереж рахуються з ваговим коефіцієнтом 0,5, оскільки вони являють собою дві сторони одного і того самого інформаційного простору — інтернету. Для того, щоб привести показники різного масштабу в порівнювані величини, показник кожного осередку ділиться на суму всіх показників категорії. Дані Перелік дослідницьких осередків було взято з складеного переліку аналітичних центрів, платформ та ініціатив в рамках проекту „Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі“ (https://goo.gl/aEZM8J). Дані за 2016 рік отримано з таких джерел: підрахунок згадувань у ЗМІ здійснив Центр контент-аналізу кількість наукових цитувань отримано з бази наукових публікацій Google Scholar, облік відвідувачів інтернет-сторінок веде служба SimilarWeb, число читачів у соціальних мережах отримано з облікових записів, на які посилаються сайти дослідницьких осередків. Усі дані, крім згадування в ЗМІ, отримано з відкритих джерел. Усі вхідні дані та розрахунки знаходяться у відкритому доступі, отже ви можете побачити, як саме виглядає формула. У робочих таблицях ми наводимо повністю усі пошукові запити, посилання на сайти та сторінки в соціальних мережах. Автор дослідження – Євген Шульга, радник Ініціативи think twice UA Дані –think twice UA, Центр контент-аналізу.

Підпис до фото з додатковим роз’ясненням при потребі. Та для вписування авторства чи джерела

Висновки

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо. У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. В її основі — присутність у нових і традиційних ЗМІ, а також у наукових джерелах. Автори визнають, що їхня методика вимірює лише популярність певного осередку, а не його впливовість. Утім, на їхню думку, популярність є однією з важливих складових впливовості: по-перше, робота осередку має бути помітною в суспільстві та серед фахівців, а по-друге, політики часто посилаються на дослідження для обґрунтування своїх рішень, отже дослідження більш відомого осередку виглядатиме переконливіше в очах виборців. Ми взяли методику ЦСР за основу, наш підсумковий показник складається з чотирьох частин: згадування у ЗМІ; посилання в наукових статтях; відвідуваність сайту; число читачів у соціальних мережах. Показники відвідуваності сайту та соціальних мереж рахуються з ваговим коефіцієнтом 0,5, оскільки вони являють собою дві сторони одного і того самого інформаційного простору — інтернету. Для того, щоб привести показники різного масштабу в порівнювані величини, показник кожного осередку ділиться на суму всіх показників категорії. Дані Перелік дослідницьких осередків було взято з складеного переліку аналітичних центрів, платформ та ініціатив в рамках проекту „Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі“ (https://goo.gl/aEZM8J). Дані за 2016 рік отримано з таких джерел: підрахунок згадувань у ЗМІ здійснив

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо. У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків. Автор дослідження – Євген Шульга, радник Ініціативи think twice UA Дані –think twice UA, Центр контент-аналізу.

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо. У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків.

Зразок ненумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. згадування у ЗМІ; посилання в наукових статтях; відвідуваність сайту; число читачів у соціальних мережах

• згадування у ЗМІ;
• посилання в наукових статтях.
• Для прикладу, тут трохи довший пункт ненумерованого списку, щоб було зрозуміліше при верстці цього блоку;
• відвідуваність сайту;
• число читачів у соціальних мережах.

Зразок нумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. Зразок ненумерованого списку. згадування у ЗМІ; посилання в наукових статтях; відвідуваність сайту; число читачів у соціальних мережах

1. згадування у ЗМІ;
2. посилання в наукових статтях.
3. Для прикладу, тут трохи довший пункт ненумерованого списку, щоб було зрозуміліше при верстці цього блоку;
4. відвідуваність сайту;
5. число читачів у соціальних мережах.

Надати доступ до даних всім організаціям, сказаним в дослідженні з метою подальшого їх аналізу у покращенні комунікаційних показників, використанні у звітах, проектних пропозиціях тощо. У 2013-2015 роках співробітники американського “Центру світового розвитку” запропонували просту і зрозумілу методику оцінювання роботи дослідницьких осередків.

Автор дослідження – Євген Шульга, радник Ініціативи think twice UA

Дані – think twice UA, Центр контент-аналізу.